—адов≥ ≥риси
японський ≥рис
ƒивно влаштований кв≥тка ц≥Їњ рослини. …ого пелюстки, або, точн≥ше, частки оцв≥тини, розгорнут≥ таким чином, що будь-¤ка њхн¤ деталь видно гл¤дачев≥. «агадковий блиск кв≥тки, особливо пом≥тний при косих промен¤х сонц¤ ≥ електричному осв≥тленн≥, по¤снюЇтьс¤ будовою кл≥тин шк≥рки, фокусуючих св≥тло, ¤к м≥н≥атюрн≥ оптичн≥ л≥нзи. ” переклад≥ з грецькоњ означаЇ ≥рис веселка.
в≥тка, що вт≥люЇ одне з найкрасив≥ших ¤вищ природи, в рос≥йського народу н≥жно ≥ лаг≥дно зветьс¤ п≥вники; украњнц≥ за бойцевато п≥дн¤т≥ над в≥¤лом лист¤ ¤скраво забарвлен≥ кв≥ти прозвали ≥рис п≥вником.
як декоративна рослина ≥рис в≥домий дуже давно. ѕро це св≥дчить фреска на одн≥й з≥ ст≥н носського палацу (о. рит), що зображаЇ юнака, оточеного кв≥тучими ≥рисами. ÷≥й фресц≥ близько 4000 рок≥в.
≤рис б≥луватий (Iris albicans) вирощувавс¤ арабами з найдавн≥ших час≥в. « јрав≥њ цей ≥рис з невисоким (50 - 60 см) кв≥тконосом ≥ ароматними б≥лими кв≥тками був поширений магометанських паломниками по всьому јфриканському узбережж¤ —ередземного мор¤. ” пер≥од пануванн¤ мавр≥в цей вид потрапив до ≤спан≥њ. ѕ≥сл¤ в≥дкритт¤ јмерики був завезений до ћексики, а зв≥дти проник до ал≥форн≥њ, де його можна зустр≥ти в здичав≥лому вигл¤д≥.
јмериканський ≥р≥совед ћ≥тчел ви¤вив в ћадрид≥ датован≥ 1610 малюнки ≥рис≥в, сповнен≥ фламандським художником яном Ѕрейгел¤. «а цим малюнкам видно, що ≥ в т≥ в≥ддален≥ часи Ївропейц¤м вже були знайом≥ декоративн≥ форми ≥рису з обл¤мованими пелюстками.
ƒавно зац≥кавили людини ≥ л≥карськ≥ властивост≥ ≥рису. √рецький л≥кар ƒ≥оскорид (I стол≥тт¤ новоњ ери) розпов≥даЇ про них у твор≥ Ђѕро л≥карськ≥ засобиї. Ќа р≥зн≥ корисн≥ властивост≥ мають лист¤, кореневища ≥ нав≥ть кор≥нн¤ ≥рис≥в. ѕонад 300 рок≥в в ≤тал≥њ п≥д назвою ф≥алкового корен¤ вирощують ≥рис флорент≥йський, кореневище ¤кого м≥стить ц≥нне ≥рисовоњ масло, куди входить особлива речовина - ирон - з н≥жним ароматом ф≥алки. ÷е масло використовують у парфумерн≥й промисловост≥. ” корен¤х ≥ кореневищах ≥рису ƒжунгарського ви¤влен≥ речовини з антисептичними властивост¤ми. Ћист¤ цього виду дають дуже м≥цне волокно, що використовуЇтьс¤ дл¤ виготовленн¤ щ≥ток. ” б≥льшост≥ вид≥в ≥рису лист¤ дуже багат≥ в≥там≥ном —.
в≥тка б≥лого ≥рису
ѕерше друковане згадка про ≥риси ¤к декоративних рослинах ми знаходимо в книз≥ ботан≥ка арла луз≥уса, опубл≥кован≥й в јнтверпен≥ у 1576 р.
ќсобливе значенн¤ в ≥стор≥њ культури ≥рис≥в мають к≥нець XIX - початок XX стол≥тт¤. „ас це пов'¤зано з ≥менами двох англ≥йських ботан≥к≥в - ћайкла ‘остера ≥ ”њль¤ма ƒайкса. ѕерший з них у результат≥ г≥бр≥д≥зац≥онной роботи з ≥рисами створив ¤к≥сно нову групу пол≥плоњдних форм, а ƒайк пров≥в найб≥льш грунтовн≥ досл≥дженн¤ вид≥в ≥рису природноњ флори. ¬≥н вивчив ≥ описав њх у монограф≥њ Ђ–≥д ≤рисї, виданоњ в 1913 р. ¬она ≥ до цього дн¤ Ї кап≥тальним дов≥дником дл¤ тих, хто хоче познайомитис¤ з≥ св≥товим р≥зноман≥тн≥стю природних вид≥в.
” XX ст. ≥риси ¤к кв≥тков≥ ≥ декоративно-л≥карськ≥ багатол≥тники отримали широке визнанн¤ у кв≥ткар≥в б≥льшост≥ крањн св≥ту. «а к≥льк≥стю сорт≥в, а њх зареЇстровано б≥льше 35 тис¤ч, цей багатол≥тники вийшов на одне з перших м≥сць серед культурних рослин.
јбсолютно особливе м≥сце займаЇ культура ≥рис≥в в япон≥њ. ÷¤ крањна Ї безсумн≥вним патр≥архом ≥р≥соводства. “ут у результат≥ багатов≥ковоњ роботи досконало освоЇна культура ¤понських ≥рис≥в, багато з ¤ких разюче красив≥, особливо в поЇднанн≥ з водоймами.
ѕочинаючи з 20-х рок≥в нашого стол≥тт¤ найб≥льш ≥нтенсивна г≥бр≥д≥зац≥онна¤ робота з садовими ≥рисами ведетьс¤ в —Ўј. ќсобливий усп≥х був дос¤гнутий тод≥, коли цим зайн¤лис¤ не т≥льки профес≥онали, але й широк≥ верстви кв≥тникар≥в-любител≥в.
—еред р≥зноман≥тт¤ садових ≥рис≥в, мабуть, найв≥дом≥ш≥ кв≥тникар¤м ≥риси Ѕородат≥. ” середн≥й смуз≥ њхнЇ цв≥т≥нн¤ припадаЇ на червень, хоча ранн≥ сорти можуть зацв≥тали в к≥нц≥ травн¤, а п≥зн≥ захоплюють частину липн¤. «алежно в≥д умов року ≥ сорти пер≥од цв≥т≥нн¤ може тривати в≥д двох тижн≥в до м≥с¤ц¤, а при певному п≥дбор≥ сорт≥в - прот¤гом двох м≥с¤ц≥в. ўе одна перевага - у зр≥заних ≥рис≥в, ¤к ≥ у глад≥олус≥в, в букет≥ розпускаютьс¤ вс≥ на¤вн≥ на кв≥тконос≥ бутони, ¤ких буваЇ до дес¤ти штук. –озм≥р же кожноњ кв≥тки в≥д 10 до 15 см ≥ б≥льше в д≥аметр≥. в≥ти ≥рису по витончен≥стю форми можуть змагатис¤ з орх≥де¤ми, нер≥дко њх так ≥ називають Ђгрунтовими орх≥де¤миї. «абарвленн¤ оцв≥тини у них в≥др≥зн¤Їтьс¤ великою р≥зноман≥тн≥стю дивовижно чистих кольор≥в. ƒо того ж верхн≥ частки оцв≥тини, ¤к правило, мають шовковий переливчастий блиск, а нижн≥ пелюстки - оксамитову фактуру. ќстанн≥м часом з'¤вилос¤ багато сорт≥в з переливчасто пол≥хромноњ забарвленн¤м пелюсток ≥ ¤скравими, контрастно забарвленими бор≥дками на нижн≥х пелюстках оцв≥тини. Ѕагато сорт≥в волод≥ють сильним приЇмним ароматом. ќдним словом, п≥сл¤ знайомства з кв≥тучими ≥рисами байдужих не залишаЇтьс¤.
≤риси
¬иб≥р м≥сц¤ дл¤ посадки - не така вже й проста справа. ≤риси - рослини першоњ половини дн¤, вони добре себе почувають, ¤кщо до полудн¤ осв≥тлен≥ сонцем, ≥ р¤сно кольором, ¤кщо сус≥дн≥ велик≥ рослини (дерева ≥ чагарники) не в≥дбирають у них вологу. “ому п≥д ≥риси бажано в≥дводити добре осв≥тлен≥ д≥л¤нки з легким ухилом на п≥вденну або п≥вденно-зах≥дну сторону, з ¤ких не здуваЇтьс¤ сн≥г в зимовий пер≥од. √рунти переважн≥ легкого механ≥чного складу, добре дренованих, з кислотн≥стю, близькою до нейтральноњ. ƒл¤ пол≥пшенн¤ механ≥чного складу глинистих грунт≥в перед ос≥нньоњ перекопуванн≥ внос¤ть гн≥й, торф або компост (1 - 2 в≥дра на 1 м 2) ≥ хоча б по в≥дру р≥чкового п≥ску. «розум≥ло, п≥щан≥ грунти потребують додаванн≥ орган≥ки ≥ невеликоњ к≥лькост≥ глини.
ѕотужна коренева система ≥рис≥в покращуЇ структуру грунту , тому њх можна включати до культурооборот городу чи чергувати з ≥ншими кв≥тковими рослинами. ≤риси не сл≥д садити п≥сл¤ картопл≥, оск≥льки у цих рослин Ї загальн≥ хвороби, а от п≥сл¤ чистого пара, люпин, багатьох овочевих культур вони ростуть дуже добре. Ќа одному м≥сц≥ рослини збер≥гають свою декоративн≥сть в≥д 5 до 7 рок≥в.
ѕ≥дготовка д≥л¤нки. ѕри нестач≥ в грунт≥ поживних речовин бажано внести повне м≥неральне добриво (NPK) при ос≥нн≥й перекопуванн≥, глибина ¤коњ повинна бути не менше 25 см.
ѕередпосадкового обробку грунту провод¤ть за 2 - 3 тижн≥ до посадки. ƒл¤ центральних район≥в Ќечорноземноњ зони це к≥нець серпн¤ - початок вересн¤. ≤риси можна пересаджувати ≥ в≥дразу п≥сл¤ цв≥т≥нн¤, але тод≥ буде менше деленок - посадочних одиниць з одн≥Їњ рослини.
Ќа д≥л¤нках, де навесн≥ ≥ восени застоюЇтьс¤ вода, ≥риси сад¤ть т≥льки на високих гр¤дах, ≥накше рослини можуть загинути. ѕри посадц≥ кор≥нн¤ в≥льно розпод≥л¤ють в грунт≥, кореневище при цьому маЇ бути в горизонтальному положенн≥ та закрито шаром грунту не б≥льше н≥ж в 2-3 см. √либина посадки значно впливаЇ на стан рослин. ѕерше рослина було посаджено на нормальну глибину. ¬оно в≥дцв≥ли, дало зам≥щаЇ втечу з б≥чноњ нирки ≥ починаЇ розвивати ще три так≥ ж нирки. ƒруге ≥ третЇ рослини були посаджен≥ дуже глибоко. ¬они витратили багато часу ≥ сил на те, щоб винести кореневище ближче до поверхн≥. ƒруге рослина не утворило вегетативного пагона, б≥чн≥ нирки його кореневища розвинен≥ слабо. “ретЇ нав≥ть не цв≥ло, формуванн¤ його кореневища не зак≥нчено, ≥ б≥чн≥ нирки не видно. ќбидва вони в≥дстали в≥д першого на ц≥лий вегетац≥йний сезон.
—ортов≥ ≥риси
¬≥дстань в р¤ду м≥ж рослинами може бути в≥д 30 до 50 см в залежност≥ в≥д мети посадки, швидкост≥ розмноженн¤ сорту та тривалост≥ вирощуванн¤ на даному м≥сц≥. „им довше кущ ≥рису буде перебувати на одному м≥сц≥, тим б≥льша площа живленн¤ дл¤ нього буде потр≥бно.
—ортов≥ ≥риси розмножують вегетативно, тобто под≥лом куща. –ослини, призначен≥ дл¤ под≥лу, зазвичай викопують садовими вилами. ореневище обтрушують в≥д земл≥ ≥ розр≥зають так, щоб кожен р≥чний прир≥ст мав пучок (в≥¤ло) лист¤. ƒл¤ зменшенн¤ випаровуванн¤ лист¤ вкорочують на 2 / 3 њх довжини, а кор≥нн¤ - на 1 / 3. —тар≥ ланки кореневища, що не мають хороших корен≥в ≥ лист¤, не сл≥д викидати, так ¤к ≥ на них Ї спл¤ч≥ бруньки, ¤к≥ п≥сл¤ посадки рушать в зростанн¤ ≥ дадуть додатковий посадковий матер≥ал. ѓх також потр≥бно уважно огл¤нути, видалити пошкоджен≥ частини ≥ обробити разом з деленкам≥. ¬с≥ зр≥зи робл¤ть гострим ≥нструментом (ножем або секатором), щоб ранова поверхн¤ кореневища була гладкою.
—в≥жезр≥зан≥ деленк≥ дл¤ дез≥нфекц≥њ пом≥щають на 10-15 хв у темний розчин перманганату кал≥ю. ѕ≥сл¤ п≥дсушуванн¤ матер≥ал до посадки можна прикопати.
ƒогл¤д за ≥рисами. …ого починають в≥дразу п≥сл¤ таненн¤ сн≥гу: зн≥мають укритт¤, ¤кщо воно було, ретельно збирають ≥ спалюють рослинн≥ залишки. –ослини добре ростуть ≥ розвиваютьс¤ у пухкому, в≥льноњ в≥д бур'¤н≥в грунт≥, що м≥стить достатньо поживних речовин ≥ вологи. ожн≥ 10-12 дн≥в грунт спушують. ” м≥ру потреби, особливо в пер≥оди ≥нтенсивного росту, по¤ви бутон≥в ≥ цв≥т≥нн¤, ≥риси поливають.
≤риси добре в≥дгукуютьс¤ на внесенн¤ добрив , перш за все перепр≥лого гною. ¬осени при перекопуванн≥ його додають у доз≥ 4-5 кг на 1 м 2, а вл≥тку ефективн≥ п≥дживленн¤ коров'¤ком. якщо н≥ орган≥ки, то можна користуватис¤ м≥неральними добривами. –екомендован≥ дози повного удобренн¤ (NPK) - 20 г на одну рослину з 5-6 вегетативними пагонами при основному внесенн≥, а в п≥дгод≥вл≥ - 20 г азотного (в≥дразу п≥сл¤ таненн¤ сн≥гу), 5 г азотного ≥ 15 г фосфорного (перед цв≥т≥нн¤м), 10 г фосфорного ≥ 10 г кал≥йного (п≥сл¤ цв≥т≥нн¤).
ƒл¤ захисту в≥д хвороб ≥ шк≥дник≥в сл≥д прид≥л¤ти увагу перш за все проф≥лактики. ÷е боротьба з бур'¤нами, своЇчасна очищенн¤ посадок в≥д рослинних залишк≥в, особливо ранньою весною, п≥сл¤ таненн¤ сн≥гу, ≥ восени, перед в≥дходом рослин в зиму. ѕ≥сл¤ перших сильних мороз≥в до випаданн¤ сн≥гу сл≥д обр≥зати лист¤ приблизно на висот≥ 6-7 см в≥д р≥вн¤ грунту, а пот≥м обробити рослини бордоською р≥диною або суспенз≥Їю колоњдноњ с≥рки. ” районах з суворими зимами ≥риси покривають торфом, сухим лист¤м, лапником, тирсою. ƒобре перезимували рослини менше хвор≥ють.
”л≥тку при по¤в≥ на листках пл¤мист≥сть провод¤ть 2-3 обприскуванн¤ вказаними вище препаратами.
ѕри бактер≥озу кореневища п≥дсушують, видал¤ють пошкоджену тканину ≥ обробл¤ють темно-червоним розчином перманганату кал≥ю або сум≥шшю (1:1) с≥рки з деревним вуг≥лл¤м. ƒуже важливо дез≥нф≥кувати ≥нструменти при зр≥зки кв≥тконос≥в, обр≥зку лист¤, под≥л≥ кореневищ.
’арактерне дл¤ ≥рис≥в захворюванн¤ - пл¤мист≥сть лист¤ - гетероспор≥оз. ¬трати в≥д пл¤мист≥сть, а також точильника знижуютьс¤ при др≥бноњ посадц≥ ≥ застосуванн≥ м'¤кого мульчують матер≥алу.
¬ особливо волог≥ прохолодн≥ роки ≥риси можуть вражатис¤ с≥рою гниллю.
ѕроти слимак≥в ефективно обпилюванн¤ рослин гашеним вапном з тютюновим пилом у сп≥вв≥дношенн≥ 1:1; розсипанн¤ в м≥жр¤дд¤х суперфосфату, розбиванн¤ великих грудок грунту, п≥д ¤кими слимаки в≥дкладають ¤йц¤. –егул¤рн≥ прополки л≥кв≥дують природн≥ джерела занесенн¤ на ≥риси попелиць ≥ трипс≥в.
“. ƒь¤кова, кандидат с. -’. наук
