—кладаЇмо букет кв≥т≥в
Ѕукет кв≥т≥в
” кожному будинку у нас
“ак кв≥ти в побут ув≥йшли,
ўо проста людина
¬≥ддаЇтьс¤ њм ус≥Їю душею.
÷≥ стар≥ в≥рш≥ ¤понського поета дуже зрозум≥л≥ тим, хто не мислить своЇ житт¤ без кв≥т≥в, кому ≥ в св¤та, ≥ в будн≥ кв≥ти п≥дн≥мають настр≥й, допомагають п≥дтримувати зв'¤зок з дивовижним св≥том природи.
¬ ум≥лих руках нав≥ть найскромн≥ш≥ кв≥ти можуть стати справжньою окрасою, ¤кщо знати де¤к≥ секрети кв≥ткар≥в, закони мистецтва складанн¤ букет≥в. “аке мистецтво називаЇтьс¤ кв≥тковоњ аранжуванн¤м, з основами ¤коњ ми вас ≥ познайомимо.
як зр≥зати кв≥ти. ™ кв≥ти, ¤к≥ у ваз≥ поступово розпускають вс≥ до одного бутони. ≤нш≥ ж не мають такою здатн≥стю, тому њх потр≥бно зр≥зати т≥льки повн≥стю розпустилис¤. ƒо реч≥, дл¤ зр≥занн¤ необх≥дно мати гострий н≥ж або спец≥альний секатор.
“юльпани , нарциси, п≥вон≥њ зр≥зають, коли у них починають забарвлюватис¤ бутони; ≥риси, л≥л≥њ, глад≥олуси - при розпуску першого кв≥тки. Ќаполовину розпустилис¤ зр≥зають анемони, волошки, канни, настурц≥њ, маргаритки, ф≥алки. ј гвоздику, бузок, айстри, клематиси, л≥лейники, мальви, запашний горошок, левиний з≥в, левкой - коли њх кв≥тки або суцв≥тт¤ розпуст¤тьс¤ приблизно на три чверт≥. ” повному розпуск зр≥зають, ¤к правило, рослини ≥з с≥мейства айстрових - ромашки, н≥гтики, хризантеми, жоржини , чорнобривц≥, ц≥нн≥≥, а також азал≥њ, пеларгон≥њ , гортенз≥њ. ¬исок≥ суцв≥тт¤ дельф≥н≥уми, акон≥та, люпину краще зр≥зати, коли на них розпуститьс¤ в≥д одн≥Їњ третини до половини вс≥х кв≥ток.
ќсь ще на що потр≥бно звернути увагу - зр≥заючи кв≥ти, постарайтес¤ залишити на рослин≥ поб≥льше лист¤ - адже саме в них створюЇтьс¤ орган≥чну речовину. √≥ацинти , нарциси, глад≥олуси, ≥риси ставити в букет можна взагал≥ без лист¤, а тюльпани - з одним-двома. ѕоменше лист¤ треба зр≥зати у п≥вон≥й, бузку, а т≥, що зр≥зан≥, треба в≥докремити в≥д кв≥тконоса ≥ поставити в ту ж вазу - тод≥ кв≥ти довше не з≥в'¤нуть.
Ѕукети в вазах
«бирати кв≥ти краще рано вранц≥, коли в них достатньо вологи. ¬ дороз≥ побереж≥ть њх в≥д в≥тру, загорнувши в м'¤ку пап≥р.
Ѕудинки кв≥ти розпаковують ≥ ставл¤ть на годину-другу у в≥дро або ≥ншу п≥дход¤щий посуд, щоб вони нањлос¤ водою ≥ знову стали св≥жими. якщо ви приносите кв≥ти взимку, не посп≥шайте в≥дразу розпаковувати њх - нехай вони поступово прогр≥ютьс¤ до к≥мнатноњ температури.
—тавимо у вазу. ѕерш за все треба видалити з≥ стебел все лист¤, ¤к≥ потрапл¤ють у воду. ” тро¤нд зр≥зують ≥ шипи. Ѕагато хто знаЇ, що обр≥зати стебла краще п≥д водою, щоб у пров≥дн≥ судини не потрапило пов≥тр¤, що створюЇ затор. ÷е легко зробити гострим ножем в невелик≥й мисочц≥ з водою, зануривши в нењ к≥нц≥ стебел. ∆орстк≥ одревесневш≥е стебла у бузку, м≥мози, тро¤нд, хризантем - њх нижню частину (близько 10 см) бажано розбити молотком, тод≥ в них буде краще проникати вода. « ц≥Їю ж метою у таких н≥жних оранжерейних рослин, ¤к цикламени, гербери, добре надцарапать стебло.
ѕом≥чено, що кв≥ти довше збер≥гаютьс¤ в сн≥говий або дощов≥й вод≥. ” воду корисно кинути шматочок деревного вуг≥лл¤ - в≥н охорон¤Ї воду в≥д загниванн¤. « ≥нших добавок на одн≥ рослини краще д≥Ї цукор, на ≥нш≥ с≥ль або нав≥ть спирт. ѕродовжити житт¤ зр≥заним кв≥там допомагають ≥ спец≥альн≥ таблетки.
¬оду зм≥нюють щодн¤ або через день. ќдночасно оновлюють зр≥зи стебел. Ќа н≥ч дуже добре глибше занурити кв≥ти у в≥дро з водою ≥ поставити в темне прохолодне прим≥щенн¤.
¬иб≥р вази. ’тось вдало пор≥вн¤в вазу з оправою дл¤ коштовного камен¤, ¤ка лише п≥дкреслюЇ його красу. —воЇю формою, кольором, розм≥рами ваза повинна п≥дходити ≥ до кв≥т≥в, ≥ до обстановки к≥мнати.
в≥ти у велик≥й ваз≥
ƒл¤ ун≥версальноњ вази, ¤ка п≥д≥йшла б дл¤ р≥зних кольор≥в ≥ р≥зних випадк≥в, найб≥льш в≥дпов≥дний кол≥р с≥рий або коричневий, тобто нейтральний. —л≥д уникати ваз, на ¤ких вже зображен≥ кв≥ти, - малюнок буде в≥двол≥кати увагу. ” таку вазу краще поставити к≥лька красиво вигнутих г≥лок, наприклад, модрини, сосни. ƒл¤ букета з л≥тн≥х польових кв≥т≥в дуже добре п≥д≥йде простий глин¤ний глек або невелика плетена корзинка, в ¤ку можна пом≥стити нав≥ть скл¤ну банку з водою. «авжди вдалою ви¤вл¤Їтьс¤ керам≥чна ваза.
‘орма вази може бути найр≥зноман≥тн≥шою, але дл¤ пишного букета краще вз¤ти розширюЇтьс¤ догори - тод≥ кв≥ти не будуть т≥снити один одного. якщо ж ваза з вузьким горлом, то краще пом≥стити в нењ зовс≥м небагато кв≥т≥в, доповнивши њх красиво з≥гнутоњ г≥лкою. ” високу ≥ вузьку вазу добре поставити к≥лька стебел ≥рису, глад≥олуса, дельф≥н≥уми, восени - 2-3 качана рогозу або стебел очерету з волот≥. ” простор≥й к≥мнат≥ красиво вигл¤даЇ велика п≥длогова ваза, а дл¤ об≥днього або робочого столу п≥д≥йде маленька вазочка з найпрост≥шими кв≥тами. ¬ урочистий день на ст≥л можна поставити низький розкидистий букет або кв≥ткову композиц≥ю на п≥днос≥, плоскому блюд≥.
Ќемаловажне значенн¤ маЇ сп≥вв≥дношенн¤ висоти кв≥т≥в ≥ вази. як правило, приблизно одна третина повинна припадати на висоту вази, а дв≥ третини - на кв≥ти.
ўо таке ≥кебана? ќстанн≥м часом це слово м≥цно ув≥йшло в наш побут, ≥ нер≥дко доводитьс¤ чути слово Ђ≥кебанаї стосовно мало не до будь-¤кого букету, особливо в низьк≥й ваз≥. ÷е не зовс≥м в≥рно. ƒл¤ ¤сност≥ хот≥лос¤ б в≥дзначити, що мистецтво ≥кебани в япон≥њ нал≥чуЇ дек≥лька стол≥ть, маЇ давн≥ ≥сторичн≥ та культурн≥ традиц≥њ, ≥ дл¤ того, щоб його ос¤гнути, потр≥бно багато рок≥в. јле наша аранжуванн¤ вв≥брала в себе де¤к≥ найб≥льш п≥дход¤щ≥ риси цього ¤понського мистецтва. ѕерш за все - це дбайливе ставленн¤ до кв≥т≥в, прагненн¤ ви¤вити красу кожного окремого кв≥тки, њх число в композиц≥њ. Ђќдна кв≥тка краще, н≥ж сто, передаЇ пишн≥сть кв≥ткиї, - сказав знаменитий ¤понський письменник ясунар≥ авабата.
японська ≥кебана
ƒруге - це ретельний п≥дб≥р г≥лок, трав, лист¤ ≥ ≥ншого додаткового матер≥алу, що допомагаЇ ви¤вити всю красу кв≥т≥в. ћимовол≥ згадуЇтьс¤, ¤к на перш≥й ¤понськ≥й виставц≥ кв≥т≥в у ћоскв≥ нам здавалос¤ не т≥льки незвичним, а й диким поЇднанн¤ двох прекрасних жовтих тро¤нд з пишними султанами к≥нського щавлю. ј адже саме такий р≥зкий контраст п≥дкреслив всю н≥жн≥сть пелюсток садовоњ тро¤нди. ќсь сто¤ть на стол≥ у вазочц≥ ромашки. ј що ¤кщо додати до них трохи пухнастих м≥телок злак≥в? ѕодив≥тьс¤, ¤к заграв весь букет! јбо скромн≥ незабудки. —пробуйте поставити пор¤д з ними маленьку г≥лку верби або ж просто ¤ку-небудь химерно вигнуту кор¤жку.
“ретЇ, чого ми навчилис¤ у ¤понц≥в, - це розм≥щувати рослини так, ¤к н≥би вони ≥ ростуть тут же, на нашому стол≥ ≥ не обов'¤зково у ваз≥, а в будь-¤кому блюдце, на тац≥, плет≥нки, шматочку кори, - та х≥ба мало що ще може п≥дказати наша фантаз≥¤! ўоб надати кв≥там потр≥бне положенн¤, ¤понц≥, ¤к правило, застосовують спец≥альн≥ металев≥ наколки. ” багатьох зах≥дних крањнах виготовл¤ють дл¤ цього легкий пористий матер≥ал - Ђоазисї або Ђп≥афлорї - в≥н легко вбираЇ вологу ≥ кв≥ти в ньому дуже довго збер≥гають свою св≥ж≥сть. јле за в≥дсутност≥ таких речей можна ц≥лком використовувати сам≥ нехитр≥ пристосуванн¤ - подушечку з моху, обв'¤заний дротом ≥ прикр≥плену до дна вази, др≥т, з≥м'¤ту безформним грудкою ≥ пом≥щену всередину, ≥нод≥ допоможуть ≥ просто к≥лька кам≥нц≥в, покладених в вазу. ј восени ≥ взимку, складаючи букети ≥ композиц≥њ ≥з сухих кв≥т≥в, можна скористатис¤ пластил≥ном або ж п≥нопластом, закр≥плюючи в ньому стебельц¤ за допомогою клею.
ѕравила композиц≥њ.
ћи вже торкнулис¤ одного з пров≥дних принцип≥в будь-¤коњ композиц≥њ - дотриманн¤ пропорц≥й (правильного сп≥вв≥дношенн¤ частин ≥ ц≥лого), коли говорили про висоту кв≥т≥в ≥ вази. Ќе менш важлив≥ й ≥нш≥. ≤нод≥ ми њх ос¤гаЇмо ≥нтуњтивно, ¤к п≥дказуЇ досв≥д чи смак. ÷е так≥ принципи, ¤к масштабну - коли необх≥дно дотримуватис¤ правильне сп≥вв≥дношенн¤ величини букета, композиц≥њ з навколишн≥м прим≥щенн¤м; симетр≥¤ та асиметр≥¤, л≥н≥¤, форма ≥ т. д. ѕерш≥ букети краще робити округлоњ форми, а пот≥м ускладнювати, переход¤чи до овальноњ, дуже поширеною трикутноњ ≥ б≥льш складним асиметричним формам.
омпозиц≥¤ в ≥кебани
Ќе менш важливо ≥ таке виразне зас≥б аранжуванн¤, ¤к кол≥р ≥ кол≥рн≥ поЇднанн¤. ” природ≥ зустр≥чаЇтьс¤ величезна к≥льк≥сть фарб ≥ в≥дт≥нк≥в, ≥ вс≥ вони по-р≥зному д≥ють на людину, одн≥ - заспокоюють, ≥нш≥ збуджують. ѕрот¤гом багатьох сотень рок≥в у народ≥в р≥зних крањн виробилис¤ певн≥ пон¤тт¤, пов'¤зан≥ з тим чи ≥ншим кольором, виникли символ≥чн≥ значенн¤ кольор≥в. “ак, жовт≥, оранжев≥ тони завжди були пов'¤зан≥ з сонцем, сприймалис¤ ¤к рад≥сн≥, життЇстверджуюч≥. ѕравда, де¤к≥ тони жовтого, в основному с≥рчано-жовтий, зеленувато-жовтий, виробл¤ють к≥лька в≥дразливе враженн¤, вони стали символом заздрост≥, фальш≥, зради. јле таких фарб мало в рослинному св≥т≥, ≥ через це не варто в≥дмовл¤тис¤ взагал≥ в≥д вс≥х жовтих кв≥т≥в, ¤к це робл¤ть де¤к≥.
” рос≥йськ≥й народ≥ здавна улюбленим був червоний кол≥р, недарма в≥н синон≥м слова Ђкрасивийї. ÷е символ свободи, любов≥, св¤та, тому ми так часто даруЇмо червон≥ гвоздики, глад≥олуси або жоржини юв≥л¤рам.
Ѕлакитний, син≥й - символ≥зуЇ в≥рн≥сть, далеч≥нь, тугу, дов≥ра. ” япон≥њ син≥й ≥рис - неодм≥нний атрибут св¤та хлопчик≥в (у д≥вчаток - рожевий кв≥тучий персик). ÷≥каво, що ¤кщо у нас кол≥р жалоби - чорний, то в багатьох крањнах сходу - б≥лий.
ѕри поЇднанн≥ двох забарвлень в букет≥ пом≥чаЇш, що Ї приЇмн≥ дл¤ ока поЇднанн¤ ≥, навпаки, дратують. “ут часто п≥дказку треба шукати в природ≥. як добре вигл¤дають, наприклад, пурпурний ≥ жовтий кол≥р в кв≥тках ≥ван-да-ћар≥њ або ж братк≥в! “ак≥ сполученн¤ називаютьс¤ контрастними. ¬ ≥нших же випадках ми зустр≥чаЇмос¤ з н≥жним переходом в≥д одн≥Їњ фарбуванн¤ до ≥ншоњ, наприклад, в кв≥тках п≥вон≥й або тро¤нд.
ѕоЇднанн¤ кольор≥в в природ≥
якщо два кольори в букет≥ не поЇднуютьс¤, наприклад, помаранчев≥ л≥л≥њ й бордов≥ флокси, пом'¤кшити таке поЇднанн¤ допоможуть або зелене лист¤ або ж б≥л≥, краще др≥бн≥ кв≥ти, пом≥щен≥ м≥ж ними. ” де¤ких випадках можна скласти веселий строкатий букет, наприклад, на день народженн¤ дитини або першокласника. “ут доводитьс¤ враховувати ≥ прив≥д, за ¤ким складаЇтьс¤ букет, - нер≥дко доводитьс¤ бачити, ¤к дбайлив≥ батьки купують дл¤ першокласника такий букет глад≥олус≥в, з-за ¤кого в≥н ледве видно. ” цьому випадку б≥льш п≥дход¤щим буде невеликий строкатий букет, наприклад, з айстр, в нього можна включити ≥ красив≥ ос≥ннЇ лист¤. ¬чител¤м, до реч≥, до дн¤ 1 вересн¤ необх≥дно заздалег≥дь подбати про те, щоб було куди поставити кв≥ти, ≥накше д≥ти, бачачи недбало лежать купи кв≥т≥в, отримають перший урок наплювацького ставленн¤ до природи. ƒоречн≥ в школах у цей день виставки кв≥т≥в, конкурси букет≥в ≥ т. д.
—амий хвилюючий, з дитинства улюблене св¤то стане ще рад≥сн≥ше, ¤кщо прикрасити оселю кв≥тковоњ композиц≥Їю. ќстанн≥м часом широко стали застосовувати ≥ такий сухий матер≥ал, ¤к плоди лунар≥¤, ф≥зал≥с, ворсовальние шишки.
“. левенський
