Скорцонери - суперник спаржі
Скорцонери чорний або солодкий корінь
Скорцонери чорний, або солодкий корінь, широко вирощують в Німеччині, Франції та Іспанії, де його високо цінують за високі смакові якості. Там же він зустрічається в дикому стані. У нашій країні городники поки мало займаються скорцонери. Мабуть, лише в Криму та на Кавказі йому приділяють гідну увагу. Відомий ж солодкий корінь вітчизняним овочівникам давно. Колись петербурзькі продавця овочів у значних кількостях постачали його. Так що і північний клімат - не перешкода для культивування скорцонери.
Належить скорцонери до сімейства складноцвітих. Коренеплід формує майже циліндричний, шкірка у нього чорна, а м'якоть, багата Чумацьким соком, біла. Стебло гіллясте, закінчується жовтими суцвіттями. Квіти приємно пахнуть ваніллю. Рослина самозапильні, багаторічне, вельми холодостійка, добре зимує в грунті. Розвинена коренева система добре переносить літню посуху. Вирощувати скорцонери не важко, але грунт потрібно підібрати рихлу, глибоко оброблену. Добре вдається на суглинних і карбонатних грунтах.
Насіння скорцонери досить великі, але вузькі. Їх висівають навесні рядками з відстанню одне від одного в 30 см. зашпаровують насіння на глибину 2-3 см. Коли пагони обзаведуться кількома листочками, необхідно посів прорідити, залишивши проміжок між рослинами 15 см. На півдні країни насіння сіють не лише навесні, а й під зиму. Мабуть, подзімній посів тут навіть краще, оскільки продукція до столу поспіє раніше, ніж при звичайному посіві. Нормальним вважається коренеплід довжиною до 30 см і товщиною 3-4 см.
Коренеплід скорцонери містить інулін і особливий фермент інулазу, подібно овочевої рідкості - спаржі, таїть у собі скорцонери аспарагін і глютамін. Всі ці речовини відіграють чималу роль в дієтотерапії.
Їдять скорцонери, як кольорову капусту й спаржу, але з видаленням шкірочки. Кладуть у супи, але особливо смачні коріння, зварені до м'якості, политі маслом й обсипані сухарями дрібними.
Близький родич скорцонери - вівсяний білий корінь. Вирощують і вживають його так само.
І. Веселовський, доктор сільськогосподарських наук
